Головне за тиждень: державний нагляд (контроль) та регулювання
16 листопада 2026, 09:08
46
0
Автор:
Протягом минулого тижня відбулися важливі зміни та з’явилися нові ініціативи у сферах державного нагляду, трудових відносин, податкового регулювання й екологічної відповідальності бізнесу. МОЗ визначило порядок моніторингу судово-медичних експертних установ, а Президент підписав Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників». Водночас Верховна Рада отримала законодавчі ініціативи щодо підтримки постраждалого бізнесу та розширеної відповідальності виробників. Окрему увагу варто звернути на зміни у процедурах адвокатського самоврядування, судову практику та роз’яснення Міноборони щодо військового обліку.
МОЗ визначило порядок моніторингу судово-медичних експертних установ
МОЗ затвердило Порядок моніторингу дотримання законодавства державними спеціалізованими установами судово-медичної експертизи. Підставою для його проведення стануть скарги або повідомлення про порушення, однак незгода з висновком експерта не може бути причиною перевірки. Комісія МОЗ перевірятиме документи установи, зокрема щодо призначення експертів, строків проведення досліджень та умов зберігання матеріалів. Моніторинг триватиме до 10 робочих днів, а за його результатами складатимуть акт із визначенням строків усунення недоліків. Якщо порушення не буде усунуто, матеріали передадуть Міністру охорони здоров’я. Детальніше про моніторинг судово-медичних експертних установ – у матеріалі.
Підписано Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників»
Президент підписав Закон від 12.10.2026 р. № 5007-IX, який запроваджує нову концепцію державної політики у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників. Основна увага зосереджуватиметься на запобіганні професійним ризикам, їх оцінюванні та управлінні ними, а не лише на реагуванні на нещасні випадки. Документ гармонізує українське законодавство з європейськими підходами та передбачає формування системи профілактики виробничих загроз. Для роботодавців це означатиме необхідність приділяти більше уваги виявленню й усуненню ризиків на робочих місцях. Повний аналіз Закону – у статті.
Уточнено порядок оскарження дисциплінарних рішень щодо адвокатів
Рада адвокатів України змінила вимоги до оформлення скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Зокрема, до скарги у ВКДКА потрібно додавати письмове підтвердження про те, що скаржник не звертався до суду з позовом щодо оскарження відповідного рішення. Для електронних звернень передбачено підписання електронним підписом не лише самої скарги, а й усіх додатків до неї. Аналогічне письмове підтвердження адвокат має подавати разом із клопотанням про забезпечення розгляду скарги. Нові вимоги важливо враховувати під час підготовки документів, оскільки недотримання встановленої процедури може ускладнити їх розгляд. Детальніше зі змінами можна ознайомитися за посиланням.
Верховний Суд узагальнив практику вирішення трудових спорів
Верховний Суд оприлюднив Огляд практики Касаційного адміністративного суду з питань праці, у якому систематизував ключові правові позиції щодо трудових відносин і державного нагляду. Зокрема, розглянуто питання компенсації за невикористану відпустку, аутстафінгу, виконання робіт підвищеної небезпеки та оформлення працівників. Суд наголосив, що компенсація за невикористану відпустку належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а виконання небезпечних робіт у кількох областях можна задекларувати одним документом. Також узагальнено вимоги до доказів порушень, які встановлює Держпраці, та межі повноважень інспекторів під час позапланових перевірок. З правовими позиціями та аргументами Верховного Суду можна ознайомитися у аналітичному матеріалі.
Виробникам та імпортерам можуть запровадити розширену відповідальність за відходи
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16214, який передбачає запровадження єдиних правил розширеної відповідальності виробника. Вимоги поширюватимуться на виробників та імпортерів паковання, електроніки, батарей, шин, мастил і текстильної продукції, які фінансуватимуть збирання та переробку відходів. Виконувати відповідні зобов’язання можна буде самостійно або через спеціальні організації, водночас передбачено щорічний аудит і звітування. Для виходу на ринок виробникам доведеться завчасно реєструватися у відповідному реєстрі, а невиконання цільових показників протягом двох років поспіль може стати підставою для виключення з нього. Повний аналіз законопроєкту – тут.
Міноборони нагадало про вимоги до військового обліку на підприємствах
Міноборони оприлюднило роз’яснення щодо організації військового обліку на підприємствах, зокрема строків подання повідомлень, проведення звірянь і відповідальності за порушення. Обов’язок вести такий облік покладається на юридичних осіб незалежно від їхнього розміру та сфери діяльності, а за порушення в особливий період передбачено штрафи від 34 000 до 59 500 грн. Роботодавці повинні повідомляти ТЦК про прийняття та звільнення працівників протягом семи днів, а також своєчасно оновлювати облікові списки. Перевірки підприємств із заброньованими працівниками або працівниками, які мають мобілізаційні розпорядження, проводяться щороку. Міноборони також наголосило, що адміністративну відповідальність за порушення несуть відповідні посадові особи, а не підприємство як юридична особа. У повному аналізі розбираємо детальніше питання військового обліку, перевірок та штрафних санкцій.
Для постраждалого від атак бізнесу пропонують податкові послаблення
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16213, спрямований на підтримку підприємств, які зазнали втрат унаслідок ракетних і дронових атак. Серед ключових пропозицій – запровадження річного мораторію на документальні планові перевірки для більшості платників податків, а також можливість отримати бюджетне відшкодування ПДВ за знищені товари. Окремо передбачено компенсацію акцизу за знищене пальне за період із 24 лютого 2022 року та спрощення підтвердження господарських операцій у разі втрати первинних документів через обстріли. Також пропонують поширити спеціальні правила щодо втрачених документів на всю територію України. Детальний аналіз положень законопроєкту – у матеріалі.
Висновок
Отже, регуляторні зміни охопили одразу декілька важливих для бізнесу напрямів – від безпеки праці та військового обліку до податкових послаблень і відповідальності за відходи. Роботодавцям варто врахувати нові підходи до управління професійними ризиками та вимоги військового обліку, а виробникам і імпортерам – стежити за проходженням законопроєкту про розширену відповідальність. Окремої уваги потребують податкові ініціативи для підприємств, постраждалих від атак, адже їх ухвалення може суттєво вплинути на податкове навантаження та порядок перевірок.
