Зміни до порядку визнання підприємств критичними та бронювання працівників
13.18, 20 листопада 2026
644
0
З 27 жовтня 2026 року діють зміни до постанови Кабміну №76, внесені постановою №1328. Вони стосуються критеріїв і процедури надання критичності, повноважень нового Координаційного центру, а також лімітів і порядку бронювання працівників.
1. Зміни до критеріїв та перегляд чинних статусів
Постанова №1328 передбачає перегляд галузевих та регіональних критеріїв критичності підприємств. Уповноважені центральні органи та обласні, Київська й Севастопольська міські державні адміністрації, а за їх утворення – військові адміністрації, мають протягом 10 днів із дня набрання чинності постановою переглянути й узгодити ці критерії, а за результатами перегляду – проаналізувати відповідність їм підприємств, які вже отримали критичність для економіки.
Якщо критерій, на підставі якого підприємство визнали критичним виключено, уповноважений орган має скасувати рішення про критичність. Інші рішення, чинні на дату набрання чинності постановою, зберігають дію на встановлений строк.
Разом із переглядом критеріїв постановою уточнено підставу, якій має відповідати підприємство для визнання його критичним. Тимчасова зупинка або значне скорочення через мобілізацію працівників такого підприємства, має завдавати шкоди обороноздатності, роботі критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави. Така шкода має підтверджуватися перевірюваними показниками.
Крім того, наведено перелік сфер діяльності критичних підприємств: оборонно-промисловий комплекс (ОПК), паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), житлово-комунальне господарство (ЖКГ), добувна й переробна промисловість, агропромислове виробництво, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт і логістика, ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок. Охоплено й аварійно-рятувальні служби та організації гуманітарної сфери, безперервна діяльність яких критично необхідна державі в особливий період. Цей перелік не вичерпний. Якщо підприємство працює в іншій сфері – необхідно під час підготовки звернення окремо обґрунтовувати причину для визнання підприємства критичним.
Зміни торкнулися й вимоги про відсутність боргів із податків та ЄСВ для визнання підприємства критичним. Тепер передбачено виняток для заборгованості, що виникла під час тимчасового припинення або непроведення платежів із державного чи місцевого бюджету на фінансування підприємства або оплату його товарів, робіт чи послуг. Виняток діє до надходження цих платежів, а відповідні обставини потрібно підтвердити довідкою розпорядника бюджетних коштів або Казначейства.
Актуальні питання мобілізації працівників та бронювання потребують швидкого доступу до перевіреної інформації. LIGA360 допомагає працювати з трудовим законодавством у воєнний час, відстежувати зміни та аналізувати судову практику.
2. Координаційний центр і розгляд звернень
Як вже зазначалось, уряд створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних – тимчасовий консультативно-дорадчий орган, який:
узгоджує галузеві та регіональні критерії замість Мінекономіки й Міноборони;
надає рекомендації щодо надання критичності, підвищення лімітів бронювання та скасування статусу;
відстежує відомості про військовозобов’язаних працівників підприємств, які звернулися за критичністю, через військовий реєстр, портал Пенсійного фонду та Дію.
Після змін процедура надання підприємству статусу критично важливого складається з трьох послідовних етапів. Спочатку підприємство звертається до уповноваженого державного органу. Орган має до 7 робочих днів від отримання звернення, щоб перевірити відповідність критеріям і звернутися до Координаційного центру. Координаційний центр опрацьовує звернення державного органу та надає рекомендації і пропозиції протягом не більш як одного календарного місяця від його отримання.
Після отримання рекомендацій і пропозицій Координаційного центру державний орган має до 3 робочих днів, щоб ухвалити рішення про надання критичності або повідомити підприємство про відмову. Відову оформлюють листом з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
Якщо потрібен невідкладний розгляд є можливість подати обґрунтоване звернення. У такому разі Координаційний центр має надати рекомендації та пропозиції протягом не більш як 7 робочих днів від отримання звернення.
Таким чином строк розгляду звернень може становити:
До 35 календарних днів, у звичайному порядку.
До 23 календарних днів , у разі необхідності невідкладного розгляду.
3. Зміни лімітів бронювання та нові правила їх підвищення
Для окремих категорій підприємств оборонно-промислового комплексу і паливно-енергетичного комплексу, визначених відповідно Міноборони або Міненерго критично важливими для економіки, базовий ліміт бронювання зменшено зі 100% до 95% кількості військовозобов’язаних працівників, зазначеної в рішенні про критичність. Водночас обов’язковому бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів.
Бронювати понад 95% можна за окремим рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.
Інші підприємства, визнані критично важливими для економіки, також можуть отримати підвищення базового 50% ліміту за обґрунтованої потреби в більшому обсязі бронювання. Для цього необхідно подати обґрунтовані пропозиції, що мають бути затверджені Координаційним центром.
Водночас систематичне порушення керівником підприємства правил організації та ведення військового обліку є підставою для відмови Центру в розгляді пропозицій про підвищення ліміту. Ідеться, зокрема, про наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.
У разі прийняття рішення про підвищення ліміту строк для бронювання працівників становить 10 робочих днів. Після закінчення строку дії рішення про підвищення ліміту керівники мають вжити через Дію заходів щодо анулювання наданих відстрочок – протягом 5 робочих днів із наступного дня після закінчення строку дії рішення.
